У жовтні 2019 року набув чинності новий Кодекс України про процедури банкрутства. Тепер у звичайного громадянина є можливість реструктуризувати борги і відновити платоспроможність. Або оголосити себе банкрутом.
У цій статті ми розібрали загальну процедуру банкрутства, її етапи, плюси і мінуси.
Але питання стосується і валютних боржників.
За даними Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, більше 50% іпотечних кредитів в іноземній валюті - проблемні. Через кризу і девальвації гривні у людей немає можливості їх погашати.
Це одна з причин, чому взагалі на рівні закону було піднято питання про банкрутство фізичних осіб.
Кодекс не поділяє боржників на «валютних» і «гривневих». В цілому, правом на реструктуризацію і банкрутство можуть скористатися всі. Але для валютних позичальників все ж є нюанси.
Скасування мораторію на стягнення житла
З 2014 року в Україні діє Закон «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого в якості забезпечення кредитів в іноземній валюті». Його також називають мораторієм «на стягнення валютної іпотеки» або «на виселення валютних позичальників».
Цей закон забороняє стягувати заставну нерухомість у валютних боржників, якщо:
- це єдине і постійне житло боржника (поручителя)
- або об'єкт незавершеного будівництва, за умови що він в іпотеці і у боржника (поручителя) немає іншого нерухомого майна
- площа не перевищує 140 кв. м для квартири і 250 кв. м для житлового будинку
Фактично, валютні позичальники були застраховані від втрати іпотечного житла.
Але новий Кодекс про банкрутство скасовує дію мораторію. Хоча і не відразу, а через рік - в жовтні 2020 року.
Можливо, цим законодавці хотіли створити позичальникам додатковий стимул. І мотивувати їх на вирішення боргових проблем через реструктуризацію або банкрутство за новим Кодексом.
Особливості реструктуризації для валютних боржників
У частині 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу розписані правила реструктуризації для валютних позичальників, чиє єдине житло знаходиться в іпотеці.
Протягом 5 років з дня набрання чинності Кодексом такі борги реструктуризують за процедурою відновлення платоспроможності фіз. особи, згідно з планом реструктуризації або мировою угодою.
По суті, процедура буде та ж, що і для звичайних «невалютних» боржників. За винятком особливостей, про які сказано нижче.
Курс валют, за яким вважають розмір боргу
Це правило особливо не сподобається боржникам, які брали валютні кредити за курсом 5-8 гривень за долар.
Тому що склад і розмір грошових вимог кредитора визначаються за курсом, встановленим Нацбанком України на момент відкриття справи про неплатоспроможність.
Фактично, якщо боржник брав кредит в 70 000 $ за курсом 8 грн. за дол., і на той момент це становило 560 000 грн., то на різниці курсу борг «виріс» до
1 694 000 грн.! Цю суму і будуть реструктуризувати.
Склад боргу і коригування його розміру
Ні пеня, ні інші штрафні санкції не включаються до розміру боргу. І якщо боржник раніше вже погасив частину зобов'язань, то пропорційно зменшується і розмір боргу.
терміни
Реструктуризація може бути встановлена на 10 і 15 років. Терміни прив'язані до площі іпотечного житла.
Для 15-річного плану реструктуризації
Якщо це квартира, то її загальна площа не повинна перевищувати 60 кв.м чи не найбільше 13,65 кв. м в житлової площі на кожного члена сім'ї. Якщо житловий будинок - не більше 120 кв. м.
Для 10-річного плану реструктуризації
Площа іпотечної квартири або будинку повинна бути більше 60 кв. м і 120 кв. м відповідно.
відсотки
Вони теж прив'язані до площі іпотечного житла.
Якщо площу не більше 60 кв. м (квартира) і 120 кв. м (будинок), то на борг встановлює процентна ставка в розмірі: український індекс ставок по депозитах фіз. осіб на рік в гривнях + 1%.
Якщо площа перевищує 60 кв. м (квартира) і 120 кв. м (будинок), то процентна ставка: український індекс ставок по депозитах фіз. осіб на рік в гривнях + 3%.
Це норма вже викликала питання.
Не зрозуміло, про які депозитах йде мова: в гривнях або валюті. Різниця між ними істотна. Ставка по депозитах в гривні - 15,93%, в доларах - 3,01% (листопад 2019 г.).
Є припущення, що вибір ставки буде залежати від валюти кредиту. але в
самому Кодексі нічого про це не сказано.
Які ще є підводні камені для валютних боржників?
Одна з найбільш незрозумілих норм Кодексу - п. 4 ч. 7 ст. 123. В ній прописано одна з підстав для закриття судом справи про неплатоспроможність.
Якщо у валютного іпотечного боржника немає фінансової можливості виплатити борги на умовах, передбачених Кодексом, суд може закрити справу про неплатоспроможність.
І тоді не буде ні реструктуризації, ні банкрутства. Ініціювати справу заново можна не раніше року з моменту його закриття.
Суд може закрити справу за власною ініціативою, після клопотання зборів кредиторів або сторони справи.
Є припущення, що це зроблено для боротьби з недобросовісними позичальниками. Щоб у них не було можливості віддати іпотечну квартиру і забути про решту боргах.
Але в цілому норма спірна, і до кінця не зрозуміло, як буде застосована на практиці.
Чи зможуть валютні позичальники позбутися безнадійних боргів при таких умовах? Висновки робити зарано.
Але з огляду на, що валютні боржники можуть скористатися реструктуризацією протягом перших 5 років після набрання чинності Кодексом, вже скоро нас очікує цікава практика.
Фахівці Адвокатскоого об'єднання "Крикун та Партнери" мають великий досвід практики в даній сфері права і готові запропонувати вам свою допомогу у вирішенні питань пов'язаних зі списанням боргів, для того щоб залишити заявку скористайтеся формою на сайті .
